Державний прапор - символ України?

23 серпня, у переддень Дня Незалежності, ми з Вами в черговий раз будемо відзначати День Державного прапора України. Напередодні визначних державних та національних свят прийнято вихваляти досягнення держави, яких було досягнуто за останні роки, але вихвалятися нам не має чим.

Просто за 22 роки незалежності ми так і не спромоглися ухвалити закон про «Державний прапор України». Таким чином у нас відсутні будь-які стимули для самого головного — виховання поваги до державних символів. Чому? Тому що, у всьому цивілізованому світі (принаймні у країнах ЄС, до яких ми так прагнемо приєднатися) існує чітко визначена різниця між державним та національним прапором. До речі так само, як з державними та національними гербами (у нас і тут є проблеми).

Національний прапор передає тільки поєднання національних кольорів, якими для нас є жовтий та блакитний. Національний прапор може виникати стихійно у свідомості народу. Національний стяг носиться на древку, який немає наконечника. А державний прапор — є поєднанням національного прапору з зображенням на ньому державного гербу, або іншого символу. А древко державного прапору вже має наконечник у вигляді спису чи іншої фігури. Державний прапор вводиться державним актом та передає державну ідею країни.

Незнання головних відмінностей між державним та національним прапором зумовлено відсутністю послідовної політики виховання поваги до державних символів та встановленню загальних правил поводження з ними.

Хоча в 20-ій статті Конституції України чітко сказано що: «Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України»! А Державний прапор України був прийнятий навіть не законом, а постановою ВР! Так, в нас ще існує указ президента України «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року. Та наказ (увага!) міністерства освіти та науки України «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

От 23 числа зверніть увагу на прапори, які висять на державних установах. Можна спостерігати всю гаму кольорів: синьо-жовті, блакитно-жовті, зелено-жовті та у будь-якому стані. Хоча за Конституцією Державний прапор повинен бути синьо-жовтим. Якщо він має іншу гамму кольорів то такий прапор є ветхим, якщо він потріпався на вітру, то також є ветхим.

До прикладу в Америці, дуже шанобливо ставляться до свого прапору. Там не можна щоб прапор майорів у ночі не освітлений, якщо не можна забезпечити це, то прапор з заходом сонця потрібно спустити, а при сході — розгорнути, не можна щоб прапор висів під дощем, якщо він зроблений з звичайної матерії. А в Данії взагалі заборонено вивішувати будь-які іноземні державні прапори, крім випадків прописаних дипломатичними протоколами. Можливо таке ставлення до своїх державних символів і призводить до того, що там живуть «гірше» ніж у нас.

Чи потрібно нам звертати увагу на Держаний прапор, як символ держави? У нас є куди важливіші речі, як то блокування трибун, самопіар, мітинги та ін. Куди ж нам на 22 році незалежності думати ще й про державну символіку? А чи потрібна нам про це думати? Є ж сусідні країни у яких це все вже визначено. Можливо просто приєднаємося, на правах молодшого брата?

P.S. Деякі правила з наказу МОН України від 07.09.2000 р. «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»: «1. Державний Прапор ні перед ким не опускається вниз. Не можна ним салютувати. Не можна схиляти його перед будь-якою особою чи предметом… 5. Не можна виставляти ушкодженого Прапора. 6. При вивішуванні Державний Прапор не повинен торкатися землі, підлоги… 9. Зображення Державного Прапора не можна використовувати на рекламах, оголошеннях, заставках.