Референдум чи стабільність?

Нелегкі часи очікують нашу державу у найближчому майбутньому.

Останніми днями ЗМІ поширюють інформацію про те, що в країні буде проведений референдум, які питання будуть на нього винесені достеменно невідомо. Активною підготовкою до референдуму займається, як Банкова так і громадський рух «Український вибір», який не відкриває всі свої карти, але акцентує увагу на федералізації держави для «покращення» місцевого самоврядування та для здійснення адміністративно-територіальної реформи, яка б поліпшила економічну ситуацію у державі. Цікавим є те, як вони будуть узгоджувати питання, які винесуть на референдум, адже їхні цілі різні. Зрозуміло одне, що референдум потрібен як Банковій, для збереження влади так і «Українському вибору», для задоволення своїх меркантильних інтересів.

Якщо не вдасться провести референдум або питання винесені на нього не будуть задовольняти «Український вибір», то буде реалізовуватися сценарій дестабілізації ситуації у країні. Причому цей сценарій буде значно жорстокішим ніж той, який ймовірно готується на Банковій. Імовірний сценарій Банкової передбачає радикалізацію націоналістичних рухів та дискредитацію нинішніх лідерів опозиції, для відтоку від них голосів їх виборців.

На відміну від сценарію Банкової, сценарій адептів «Українського вибору» можливо передбачає дискредитацію, як опозиції так і влади, а також розвал теперішнього державного апарату та повний хаос у країні. Яким чином вони будуть це реалізовувати? Поки це таємниця, але грошей у них достатньо і вони нічим не погребують, і не перед чим не зупиняться задля його реалізації. Щось на кшталт «арабської весни», причому не по сценарію Тунісу чи Алжиру, а за сценарієм Лівії та Сирії.

А чи можливий такий розвиток подій в Україні? Згадаємо пріснопам'ятний третій тур 2004 року, коли «протистояння» між «помаранчевим» та «біло-блакитним» електоратом досягло свого апогею. Тоді за В.Ющенка проголосувало 51.99% відсотків виборців, а за       В. Януковича 44.20%. А тепер візьмемо результати останніх парламентських виборів, причому результати за пропорційною основою, які прийнято вважати достовірними, на відміну від мажоритарної основи. За опозиційні партії в цілому(«Удар», «Батьківщина», «Свобода») проголосувало 49,94% виборців, а якщо ще додати тих хто проголосував за «Нашу Україну», а це 1,11%, то виходимо на результат у 51,05%. В свою чергу за Компартію та «Партію Регіонів» свої голоси віддали 43.18% виборців, додавши ще прихильників Н. Королевської (1.58%) ми отримаємо 44,76% тих хто підтримав провладні партії. Якщо ми поглянемо на сьогоднішнє електоральне поле, то порівняно з 2004 роком воно практично нічим не відрізняється. Таким чином за останні 8 років, в країні не змінилися погляди виборців на розвиток країни, ментальність залишилася сталою. Тобто у моменти мобілізації сил будемо мати 52% проти 44%. Ось на цьому і будуть розігрувати свою карту «реформатори»-федералісти. Співставляючи ментальні погляди громадян України.

«Протистояння» 2004 року між «помаранчевими» та біло-блакитними» буде здаватися нам квіточками, порівняно з тим, що нас очікує у найближчому майбутньому. Тому саме зараз той час коли нам потрібно бути пильними та ставати свідомими громадянами, будувати громадянське суспільство, аби не допустити розвалу тої держави, яку ми отримали у 91-році.

P.S. Жарт 90-х років: «1921 рік Ялта, сидять відпочиваючі, один з них сутужно: «Такую страну развалили». 1991 рік Ялта, те саме місце інші відпочиваючі: «Такую страну развалили».»