Роздуми щодо прослуханої лекції

Досить цікаві питання підіймалися на даній лекції, обсяг запропонованої тематики був дуже обширний і охопив багато тем, які випливали з основних, що свідчить про серйозну підготовку до лекції.

Я погоджуюсь з лектором, щодо питань сучасного геноциду, як такого, який проводиться міжнаціональними корпораціями, щодо корінного населення Африки. В принципі цей геноцид можна запровадити на будь-якій території де є, власне, ці корпорації.

Також лектор має рацію, щодо модерної пост людини, як нового виду індивіду, який формується на основі сучасних соціальних мережа. Можна сказати, що його прототипом, у свої часи, був так званий «гомосовєтікус». Така собі зінтернаціоналізована особистість, яка не ототожнює себе з якоюсь конкретною народністю чи національністю, чи расовістю. Сучасний расовий інтернаціоналіст!)

Я не погоджуюсь тільки з питанням, щодо міграційних процесів. Причому не в цілому по всій планеті, в країнах Північної Америки для мене все зрозуміло. А конкретно в країнах Старого Світу. Лектор приводив цікаві приклади з життя бельгійської столиці — Брюсселя, коли брюсельці цьогоріч не побачать звичної для себе різдвяної ялинки, оскільки, це може образити чиїсь релігійні переконання.

Як відомо зараз у країни північної Європи масово мігрують представники ісламського віросповідання, приносячи туди свою культуру. Так з чим я тут непогоджуюсь? Ну, по перше це в тому, що був приведений приклад, саме Бельгії. Чому? Тому що, на мою думку, Бельгія не є типовою північно-західною Європейською країною. Як відомо, Бельгія складається з двох основних частин, які час від часу не можуть знайти між собою спільної мови, Фландрії та Валлонії та третьої об'єднавчої частини, власне, міста Брюсселя. В державі є дві мови (фламандська та французька, а в столиці починає переважати англійська), їхній уряд знаходиться у стані перманентної відставки, а саме головне, бельгійці не відчувають себе одною єдиною нацією. У них зараз проходять відцентрові процеси. Тому ми і спостерігаємо будівництво мечетей у Брюсселі, який є столицею Європейського Союзу.

Зовсім інакше можна сказати про країни, які є мононаціональними такі, як Франція, Німеччина, Австрія, Велика Британія. Ми знаємо, що Франція відторгає мусульманську культуру з її традиціями (недавня заборона несення жінками паранджи), але французи лояльно ставляться до представників колишніх колоній, оскільки вони переймають французьку культуру, мінімізуючи свій вплив на неї. На рахунок Німеччини, можу сказати, що уряд Ангели Меркель відмовився від, так званої, політики «мульти-культи» і перейшов до більш жорсткого контролю мігрантів з країн близького сходу. Німці, як єдина нація, ставиться негативно, до привнесення чужої культури до «фатерлянду». Про Австрію можна сказати те, що місцевий суд Відня заборонив будівництво мечеті в столиці. Ну, а у Великій Британії жорстка візова політика, в принципі, унеможливлює масовий приток мігрантів.

Тобто, в тих країнах Європи, які мають чітко сформовану націю, чи один єдиний народ, який ототожнює себе з конкретною територією, то там важко, а коли ще й підключається національний уряд, практично неможливо, провести етнонаціональне змішування народів та рас.

P.S. Чомусь згадав Германа Вірта, з його південними та північними народами, з південним континентом — Гондваною (який населяли народи, що «були  охоплені низинними інстинктами», підкреслюю за Віртом!) та північним континентом — Лавразією (який населяла «нордична раса високодуховної людини (гіперборійці)»).